Бігуни використовують для грубого помелу та дрібного дроблення глини, шамоту кварцу та інших будівельних матеріалів. Порівняно з іншими машинами для подрібнення в загальних випадках бігуни не такі ефективні. Їх застосування викликано спеціальними технологічними умовами, якщо поряд із подрібненням треба забезпечити також розтирання, ущільнення, знеповітрювання маси (для прикладу, при переробці глини).
За конструкцією вирізняють бігуни з обертовою чашею, на якій котки за рахунок тертя обертаються тільки навколо своєї горизонтальної осі (бігуни сухого помелу), а також з нерухомою чашею, по якій котяться котки, кожен з яких одночасно обертається навколо своєї осі (бігуни мокрого помелу). Розміри котків (ширина× діаметр) бігунів сухого помелу коливається від 600 × 200 до 1800 × 450 міліметрів, а мокрого помелу – від 1200 × 300 до 1800 × 550 міліметрів. Їх маса досягає 7 тон. Продуктивність бігунів становить до 30 тон на годину.
Барабанний кульовий млин використовується у великотонажних виробництвах вапна, цементу, гіпсу, керамічних виробів для помелу сировини та інших хімічних продуктів. Барабанний млин являє собою циліндричний або циліндро-конічний обертовий барабан, що частково заповнений помольними тілами (стрижнями, кулями, галькою) та подрібнюваним матеріалом. При обертанні барабана помольні тіла притискаються відцентровою силою до його стінок, піднімаються на деяку висоту, а потім при своєму падінні подрібнюють матеріал за рахунок удару і частково стирання.
З метою підвищення ефективності подрібнення та зменшення витрати енергії використовують так званий трубний млин. Його корпус розділено всередині перегородками на декілька камер, при тому діаметр куль зменшується за ходом подрібнюваного матеріалу. Використовують також барабанний подрібнювач без помольних тіл, в яких здійснюється самоподрібнення матеріалу (млин типу „Гідрофол” та „Аерофол”).
Розмір барабанів (довжина × діаметр) сягає 3,2 ×15 метрів для трубного млину, 3,8 ×5,5 метрів – для барабанного млину, 9 × 4,5 м – для млину самоподрібнення. Помольні тіла виготовляються кварцовими або металевими з діаметром від 30 до 120 міліметрів. Процес подрібнення у барабанному млині може здійснюватися за мокрим та сухим способами.
Маятниковий млин відносять до машини з підвищеною швидкістю руху робочих органів. Застосовують для подрібнення м’яких, малої та середньої міцності порід (гіпсу, глини, крейди, графіту). У цьому млині матеріали подрібнюються між нерухомим помольним кільцем та роликами, що шарнірно підвішені до хрестовини та перекочуються по кільцю при обертанні хрестовини, що встановлена на вертикальному валу.
При цьому ролики під дією відцентрових сил притискуються до кільця з зусиллям, яке необхідне для подрібнення матеріалу. Маятниковий млин випускається із діаметром роликів у 300-700 міліметрів та діаметром помольного кільця 600-1800 міліметрів. Його продуктивність становить до 12 тон за годину.
Вібраційний млин відносять до машин особливо тонкого подрібнення. Мокрий або сухий помел матеріалу в ньому здійснюється черех високочастотну дію удару та стирання, що дає змогу отримати продукти із розміром часток 1-5 мкм. В залежності від способу генерації коливань вирізняють подрібнювач інерційного типу, в якому вібрація спричиняється обертанням дебалансу, що встановлений у внутрішньому корпусі млина з ексцентриситетом відносно осі обертання, та гіраційного типу, в якому вібрація спричиняється коливанням корпуса млина, що встановлений на ексцентриковому валі. Частота коливань вібратора становить 25-50 Гц, а амплітуда – 2-20 міліметрів. Його родуктивність складає до 15 тон за годину.
Грохот – це машина для механічної класифікації матеріалів на окремі фракції способом розсіювання через решета, сита, колосники та подібні пристрої. Найпоширенішим у промисловості є вібраційний грохот, в якому розсів матеріалів здійснюється завдяки спеціальному механізму (вібратору), що спричиняє коливання сита з частотою 15-25 Гц й амплітудою 0,5-15 міліметрів. За конструкцією вібратора розрізняють інерційні, гіраційні (ексцентрикові), електромагнітні та самобалансні вібраційні грохоти.
Помольні тіла виготовляють із твердих сплавів, сталі або, у випадках, якщо продукти зношення не повинні забруднювати подрібнюваний матеріал, використовують фарфорові кулі. Перевагою вібраційного грохоту є ефективність та висока продуктивність грохочення, практична відсутність забивання сит, компактність, придатність до розсіювання вологих матеріалів та відносно невелика енергоємність. Крім вібраційних, в промисловості використовують також барабанні, пласкі хиткі, роликові (валкові), нерухомі колосникові та інші види грохотів.
Змішувач використовається для приготування суспензій, сумішей, емульсій та інтенсифікації технологічних процесів. Докладний опис конструкцій та методики параметричного розрахунку представленого в атласі обладнання приводяться в рекомендованій літературі.